Знов колишній

Думки зовсім про інше, а сниться чомусь знов колишній (нещодавно гаснився, що весь в сльозах, я його гладила і чомусь знала, що не може ходити). Сьогодні рано вранці після пробудження мабуть трішки задрімала і наснилося, що я йду по невеликому риночку і зустрічаю його. Я привіталась, заговорила. В нього був дуже дивний вигляд: був у старій чорній зимовій куртці дутій, під нею тонкий светр смугастий голубий, сірий і ще якийсь колір чи то бежевий, чи білий. Але вигляд такий у нього ніби зараз стане зле, він розмовляючи зі мною сідає на якусь лавку, знімає куртку і накриває нею свої ноги. До речі на ногах було дивне взуття-на правій суконний чобіт чорний (не знаю чи чоллвічий, раніше такі носили бабульки), зв’язаний шнурком, а на лівій чобовічий ботинок, але мене здивував розмір (дуже малий як для нього) і він був увесь брудний, ніби тільки вступив у багнюку і витяг. Дивлячись на його вигляд я хотіла спитати як він (свого часу покинув мене заради іншої), але я не наважилась питати напряму, то спитала тільки як і де його два сини і чи один з них все ще живе зі своєю жінкою, відповів так. І ще мене дуже здивувало, що в реальності він повний з досить великим животом, а у сні живота не було взагалі, більше того светр бовтався на ньому.
Щось останнім часом ми з ним стали часто пересікатися випадково (під час війни, то в райцентрі, то в селі (він родом звідси і тут живе його сестра, і він мабуть пересиджує), хоча після розставання пройшло 3 чи 4 роки, він живе навпроти школи, де я працюю (під’їзд виходить до школи), але за ті роки жодного разу не пересіклись навіть випадково. Щось дивне відбувається.