Дивний мотиль

Я в центрі, де автобусна зупинка, але сама їхати наче нікуди не збираюсь, а бачу людей, які чекають автобуса у місто. У зворотньому напрямку проїзджає автобус, обличчя водія не бачу, тільки голу руку виставлену у вікно. По ній визначаю, що це не батько дитини (до того ж наче знаю, що вихідний). До людей підходить якийсь чоловік і пропонує відвезти їх вантажним автомобілем (у кузові). Люди наче і не проти, знаю, що одного автобуса не було зовсім, а наступний, той, що проїхав і буде вертатись. Я обурена, як людям їхати у кузові, хотіла подзвонити водію автобуса розказати, але не подзвонила. Потім вже бачу як салон автобуса, люди, чекають відправлення, і виявляється то їхав саме батько дитини і тут він в салоні. Йому кажу про те, що люди хотіли їхати вантажівкою і він вирішує перевірити білети (чи немає зайців з попереднього рейсу). Люди наче брали білети в касі, але чомусь на руках їх немає і починають з ним ніби розплачуватись чим прийдеться, зокрема чоловіки давали йому з сірникових коробків ніби мотиля для рибалки по кілька штук, а чоловік передавав їх мені у руку. Я дивлюсь на свою ліву долоню і бачу кілька штук макаронів ріжки, але прозорих, ніби з твердих сортів чи що. Думаю, ну і де ж той мотиль тут, а потім думаю, може то так і має бути…Батько дитини був у чорному знов і худіший, ніж насправді.