Змії, ковдра на овчині

Наснилось щось дуже дивне.
1 епізод: Я з якоюсь дівчиною (наче знайомою, але прокинувшись, не можу згадати хто це був), знаходимось десь на вулиці, біля невеличкої будівлі (типу літньої кухні). Наче я їй допомагаю патришити щось (незрозуміло що, не було акценту чи то велика риба чи можливо тушки якоїсь птиці), бачила як я через розріз в животі дістаю нутрощі рукою (нічого гидкого не було, колір світлий, все чисто), але крім нутрощів в кожній тушті ще і по одній змії, які я теж викидаю на землю. Бачила на землі кілька змійок невеликих сантиметрів по 25 довжиною, але наче б то це саме змії, а не вужі, бо чорні в жовту крапинку вони. Потім заходжу в приміщення, там ще якась жінка старша сидить і на підлозі теж кілька таких же змійок. Великого страху не було, вони не були агресивні, але опасіння все таки були, що вони ж мабуть отруйні і можуть вкусити.
2 епізод: Хтось мене наче вмовляє купити ковдру (відбувається це в мене вдома). Я думаю, навіщо вона мені, адже і так повно ковдр є. Але мені все одно пропонують і присутній ще знайомий чоловік, який розказує як краще користуватися цією ковдрою і що достатньо взяти полуторну замість подвійної, бо подвійна 1500 коштує, а полуторна тільки 270 грн, і її достатньо. Ковдра була більше схожа на плед з однієї сторони вишневого кольору, а з іншого біла овчина. Та, що дорожча-товстіша і тепліша, а дешевша-тонка. Але думаю досить і дешевшої буде. Мабуть купила. Потім бачу як я з донькою лежу на ліжку, на величезній перині, з одного краю. Думаю треба лягти посередині, щоб перина рівномірно вминалася. І тут мене кличе донька хазяйки, в якої я колись жила (досі спілкуємося), щоб я звільнила стіл від своїх речей, кажу-збираєшся вікна мити? (стіл потрібен). Поки я справилася, дивлюсь, а на перині, під ковдрою вже лежить та хазяйка. І наче донька моя біля неї.Я ще почала казати доньці-ти будеш з бабкою спати? Дивлюсь, а вже не донька біля неї лежить, а кіт чи кішка сіра смугаста і пильно на мене дивиться. Кіт лежав якби за лівим плечем головою до голови. Я здивувалась, що донька має вигляд кота чи кішки. В цей час хазяйка дістає праву ногу з-під ковдри, простягає до мене і просить зняти тапок (на нозі був товстий в’язаний носок, а потім тапок, тільки чомусь більше схожий на чоловічий, сірого кольору).