Оренда нової квартири, брат, дорога і якийсь похорон

1.приснилося, що ми з чоловіком орендували квартиру у дуже гарно в будинку. Далі я піднімаюсь, щоб зайти, ключі такі гарні, з діамантами білими, срібними всі. Не можу згадати, які саме двері, бо квартиру тільки ж орендували, лише пам’ятаю цифри, два і п’ять, щось поверх і щось квартира. Відкриваю подібні двері і збоку додаткова цифра двісті вісімдесят дев’ять, не відкривається і я натискаю на дзвіночок, відкриває мені молода жінка японка і говорить, що я помилилася, бо цей весь поверх для дуже багатих, інші поверхи для прислуги. На поверсі багато людей і все її прислуга. Я заглянула в квартиру і бачу, гарну, шикарну квартиру, великий зал, світле, біле, нічого лишнього і розумію, що наступна квартира наша буде така ж, хоча і наша теперішня дуже гарна. Чоловік цієї японки почав до неї кричати, йому надоїло її «випендрежки» і він лишає її такого життя.

2.далі я бачу свого брата і його дружину, він мене не бачить, я тихо слідкую за ними і розумію, що він також орендував житло в цьому будинку. Він заніс речі дружини і з квартири «рябими» базарними сумками виносить своє речі, це я зрозуміла, побачивши його на дворі біля будинку, він мене побачив, але не підійшов.

3.далі я в машині і якась жінка, плаче, я її підводжу, якийсь похорон, багато людей і я розумію, що потрібно зупинитися і перечекати, щоб пройшов цей похорон і люди, хоча дороги вільні, людей не багато, бо всі хто є «шану віддають» на вулиці квіти розкидані. Я пробую припаркуватися і ця жінка вийшла, в неї волосся коротке, натуральне з білим меліруванням і сорочка джинсова, вона забула свій старий подертий кошильок в машині, я думаю, як тепер мені її знайти, щоб відати гроші. Збоку якась інша жінка з вулиці говорить, що якщо не віддам, нічого не станеться, ми заглянули, там двістві п’ятдесят євро і в іншому кармані ще скручені євро, дріб’язок. Я взяла дві брудні кюпури по п’ять, в карман задній моїх джинсів, що її віддати, коли знайду і побачила ніби труну, там мертвий чоловік, індус. З людьми всіма розмовляю іспанською мовою (в реальності вільно володію іспанською і ще знаю декілька мов на розмовному). Питаю інших людей, чи можна проїхати, вони радять перечекати, можна біля траси, пробую проїхати далі, щоб біля траси зупинитись і пташка голуб з губамм, ніби людськими, нафарбаваними, щось говорить і перед машиною не пускає. Паркуюсь збоку, перед тим голубом. Дякую.