Кошеня. Жінка-інвалід. Млинець

Доброго дня. Наснилось, наче я лежу в ліжку і раптом бачу кошеня, якому ми знайшли нещодавно дім. Він грається на ковдрі, і був такий самий маленький, як коли ми його знайшли. Я так зраділа, коли його побачила. Почала обіймати і цілувати, а він горнувся до мене. Потім я погодувала його сухим кормом, який дуже йому тоді подобався. Далі ми з ним пішли кудись, він трошки попереду, а я слідом. Але раптом зʼявляються люди якісь, починається метушня і я бачу, що кошеня пішло слідом за іншими людьми, я хочу його гукнути, але розумію, що не треба. Ще й до того, він перетворився на чорного цуцика (насправді, кошеня було чорним), схожого на спаніеля. Далі сниться, що я везу на інвалідному візку молоду жінку. У неї дуже хворі ноги, але окрім цього вона весь час має доводити людям, що дійсно інвалід і ходити не може. Їй чомусь не вірять і думать про неї погані речі. І от, ми сидимо разом і вона починає показувати свої ноги двом жінкам, які сумнівались в тому, що вона не може ходити. Коли вона їх показала, то я була в шоці, бо такого жахіття навіть у фільмах не бачила. Її ноги від коліна до ступнів були схожі на курячі лапи, покрити вавками і виразками, окрім цього всередині жили організми, які їли її зсередини. Вона мала проводити якісь процедури, щоб ноги зовсім не відмерли і їх не відрізали. Далі ця дівчину кудись зникла і ми з мамою на кухні збираємось у дорогу, обговорюємо що треба купити. Я почала готувати в аерогрилі млинець з напівфабрикту, але ніяк не могла зрозуміти, як це зробити. Там були якісь зайві обгортки, які заважали приготуванню. Якось я його все ж таки приготувала: перевертаючи декілька раз, я зняла ту обгортку і звільнила млинець.