Батько дитини, дивна будівля

Сьогодні наснилось, що ми з донькою опинились вдома у батька моєї дитини. Там була кімната з великим ліжком, теплою ковдрою і ми в домашньому одязі типу піжамах там типу лежали, «спали». Він ходив прибраний- легка літня сорочка і легкі з дуже тонкої тканини штани, колір якийсь сіро зелений. Він щось ходив туди сюди по квартирі (чи будинку), підходив до нас дуже близько, дививсь у очі, ніби спілкувались, потім знов відходив. Я звернула увагу, що штани ну занадто з тонкої тканини. І був ніби вдягнений не зовсім по сезону. Ще звернула увагу на стан житла. Все було старе, облізле, на стінах не було шпалер, а пофарбовані були в синій колір, але фарба вже облізла, її практично немає. Тобто схоже не на квартиру, а на якийсь «сарай». Думаю, що він же ще не так давно жив з дружиною тут і дорослим сином, не могли ж вони жити в таких умовах і нічого не робити. Потім починають зходитись якісь люди в іншу кімнату. Типу якісь поминки. І як тільки з’являються інші люди батько дитини перестає звертати на нас увагу (в реальності мабуть так і є), бігає типу все організовуює.Але мені збоку це виглядає по іншому: все роблять і організовують інші люди, а він тільки робить вигляд, що це все він.
Ще був епізод, що мені треба підготувати якийсь реферат і я пррсто переписала текст з якоїсь книги в зошит, вийшло три сторіночки лише, наче і мало, але наче більше інформації я не знайшла. Прихожу на урок чи пару (в ролі учня, студента), Урок почався вже, я запізнилася, заходжу в клас, шукаю вільне місце, ледь знаходжу на останній парті. Світла в класі немає, вчитель чи викладач намагається прочитати прізвища в журналі, щоб когось викликати, в нього не дуже виходить, бо темно. Я пепеживаю, що не готова відповідати(нічого не знаю з того, що переписувала). Вирішую сказати зразу, що я не готова, якщо викличуть.
Ще епізод, я ходила по будівлі, щось шукала чи туалет чи не знаю що. Знала, що в будівлі 41 поверх, я була на 40-му, але не могла ніяк знайти те, що мені треба і зайшла на 41 поверх, а там типу пансіонату для людей похилого віку, в коридорах сидять бабульки, ходить персонал, але з даху , зі стелі просто тече вода, всюжи мокро, калюжі, практично вода ллється зі стелі. Я вражена, думаю, як так можна людей тримати в таких умовах. Потім спустилась на попередній поверх, а потім взагалі вийшла на вулицю.