Вибухи, що наближаються

Колись, за кілька місяців до війни снився сон, я в будинку в селі з покійною мамою дивимося у вінко, вечір, а там далеко вогонь, зарево, пожежа. В кімнаті зі стелі тече вода. Збулося як початок війни, там, де був вогонь — Чернігів…
Сьогодні наснився сон: я знов в цьому ж будинку в селі, зі мною обоє покійних батьків. знов дивлюсь у вінко в тому ж напрямку, зима, снігу не багато, лише прикрита земля. Бачу як до нас наближаються вибухи, видно як піднімаються клуби снігу, все ближче і ближче. Я перелякалася, біжу в іншу кімнату, лягаю за стінкою на пілдогу (типу 2 стіни), закриваю голову руками і лежу, чекаю що буде далі (ударна хвиля як мінімум). Батьки зайшли зі мною в кімнату дивляться на мене, на вигляд наче спокійні. Нічого не відбувається. Через деякий час, я знов дивлюсь у вікно і бачу, що вибухи пішли в сторону, мимо нас. Нас минуло. Подивившись в інше вінко, бачу, шо навколо мого будинку бігають кілька величезних собак, думаю один з сусідів випустив, думаю, як тепер виходити з будинку. Ще прказувала мамі одяг, який купила ніби на розпродажі якійсь. Цебуло кілька спідниць, я їх прикладаю до себе демонструючи, одна шерстяна тепла, але завелика двічі себе обмотую нею, потім літні півкльош, але явно замала, були ще якісь, але всі якісь не такі. Я човусь у сні була без штанів, тільки у трусах весь час і мені було ніяково від цього. Ще показувала якісь літні футболки, майки тощо. Батьки весь сон мовчали, просто були присутні. У мене ж була прямо паніка від того, що відбувалось за вікном. (Чернігівська область — зараз Суми, наступні можем бути ми, хоча дивилась я в іншому напрямку, не в напрямку Сум, а в пртилежному, може і правда щось буде з Білорусі? Але у сні пішло мимо нас, в напрямку Києва). Після першого сна, що збувся, дешо страшно…