Бордові штани і чоботи

Наснилося, що ми з покійною мамою ходили типу по ринку (небагато продавців). Бачимо жінку продавця, а біля неї якийсь молодий чоловік міряє бордові шкіряні штани. Шкіра товста добротна, а з внутрішнього боку штанів ще й товсте хутро по всій довжині ще й мабуть натуральне, бл було кольорове якесь смугами біло коричневими. Мама, побачивши ті
штани, каже- от би тобі такі (мені). А я кажу — ви вже мені чоботи замшеві купили… Мала на увазі, що не добрі. І бачу себе в ботах бордового кольору, досить гарних , замшевих з вставками шкіри, вони нові, без каблука, на тонкій підошві. Але пошевеливши пальцями на ногах відчуваю, що вони не тримають форму і тонкі зовсім, як тапоски чи мокасини якісь. Розумію, що не практичні і в холод, мороз зимою в них буде холодно. Типу мама купила мені їх, а вони мені і не подобаються і не підходять. Продавщиця підтверджує, що замшеві дійсно не практичні. А про ті штани в мене була думка-як їх носити, адже вони такі теплі і товсті, що навіть зимою в них буде жарко. Ми пішли далі, я попереду, мама за мною похмура, мабуть в чорному одязі. Далі була якась барахолка-статуетки старі, посуд, ми просто йшли дивилися.